Ах, мні б хто пырогів!..
А мышы в кухні тыць да тыць
Когда іграет мне Вівальді,
Душа ажно вжэ замырае!..
І я, бы прамо вжэ святар гаж!
Так хорошо ля мні.
Ну, й вот, дывысь но: напысав аж
Якогось верша хтось бы Васьцы.
А я й вам на ёго тут сразу.
Хотя хотів ж обід варыць!
А гэта музыка й ны Валькы!
А, во дывЛюсь, оно ведзь Баха.
Но з брандэнбурскыйі Гір-Мані
Канцэрта шлэ мні Біг.
І дэ тут схочыш навыть манкы,
Колы блажэнство в сэрцы прамо.
І ны нужна і медна таньця.
Бо й так ув трансі ты.
І всё на бік. І всё по ляжцы ж,
Ага, ек быто росцікае.
І ты зу7 ужэ й хозяйін
Біанок лаборівськ.
Эх! А колысь!.. душа страдае!
Ну, дэ, куды воткнуты кактус?
Бо ж половэе созрыВане
Вам гэто прам-ткы сміх.
Зу7 другэе діло зарэ!
Оно сыды собі ж за каво
Да но дывыся крізь ікранчыц
З БэнГалі ціп цвыткы.
Смыюсь, ну, з молодых:
Ідуць-бігуць літкы –
А чэрті ны й ву кныжк!
Шукають шіхлі, згынь!
Ны понімають, шо й трасун
Дэсь узьнікае од йіх пузьк:
Ну, ось, в Італійцы якыйсь.
Скіль там фсэ штырх да штырх?
Нарушана гармонія звірмы!
І всэ лытыть ув тарары.
А шэ ж вгрызуть тый наркоты.
Ну, й всё. Конэць войны зь.
Дай нахты на бызьдзін!
Ах, Ала-Дін вас всіх спычы –
Якыйі ж малпы фсі!
Бітховін! Дай но ж біт!..
Фортэ-піан-ная сюіта
Хай ж чыстыть в7 мозгы.
Раз сыру ны в мозыр.