Так дадім у7!
Бедная деревня!
Нічево вжэ нет!
І ні жыд ны прэцьця
Хоть взглянуть, шо ек.
Скотобаза кажэ:
Всё улад ідэ!
Да, й смытана навыть
З бочок а ны прэ.
Прывызлы в мага’зін –
Жрітэ, зверы, медь.
Ібн рыфрыжіратор
Нашчо шэ іметь.
Да і так: ты глянь но,
Шофер вам медьмедь?
Грузыть, закыдае,
А потом далей!..
І так во с 17,
Мо, дэ деревень.
І покыль до Ласовць,
Всё в жарі сфіжэньк.
Нету в нас ны власці.
Совысці ны ждэм.
Ліш бы дэнь ексь канув.
Хоть здыхай тут, дед.
Шо, хлібов шчэ даты?
Натэ! З імБірРэм ж!
І ныхай дітятко
Хоть с кіло ужрэ.
О! Бо ж хліб “Пушчанскій”!
Гэто значыть, блеск.
Ну, добавым ваты –
Да й вам шчэ лепшэй.
Так шо, дід, смытану
Булко онь заеш.
Ну, а не, то пранік
Пудмочы в яйцэ.
Ібо то ны камень!
Не! Фсэ хорошэ.