Плача Муза - не можа мовіць...
Затуліла далонню рот...
Душыць болем нямую споведзь
Па дарозе на эшафот...
Не забілі? Ўсяго-ткі крылы
Пакрамсалі і апяклі?
Ну дык радуйся! Божа мілы!
Не на небе жа - на зямлі...
Шлях пакут? Ды жыццё - на тое...
Што яшчэ застаецца нам?
Стану побач... Цяпер нас - двое....
Ўсё, што дзеецца - напалам...
. Геніальна! . Верш
.
Геніальна!
.
Верш пераклікаецца з «Пакаяньнем» М.Драва:
.
Тихо на моих руках
Ангел засыпает.
Божий свет в его глазах,
Как туман растает.
.
Чёрных крыльев моих тень
Лик его укроет.
Станет ночью белый день,
Кровью вас умоет.
.
Господи, меня прости!
Пощади убийцу!
Ты на волю отпусти
Дух мой словно птицу…
.
Но Господь хитёр и тих,
Душу мою прячет.
Тихо на руках моих
Ангел мёртвый плачет.
†